зле.дійство.
"Кожен тобі сипле в голову своє сміття"
А оскільки я рефлекторно наближаюся до рефлексій кожного разу, коли щось роблю, чи не роблю, то цю функцію я тимчасово візьму на себе.
Почну з того, що згадаю дитинство.
Тоді я ще, здається, не ходив у школу, зате ходив у гості. Пригадую, що в моїх племінників(двоюрідних) були свистки. Звичайні такі керамічні маленькі свистки, молочно-коричневого кольору з білими, а можливо і голубуватими плямками. І вони в них сюрчали. Потім взяв посвистіти і я, і настільки мені це сподобалось, що я тайкома від всіх поклав один собі у кишеню.
Коли потім мама помітила, що я щось кручу в руках і спитала що це, то відповів, що грався і випадково поставив у кишеню. Мама сказала повернути, а мама племінників, себто моя двоюрідна сестра сказала "хай забирає і так свистять мені тут цілий день". Якось так відбулася моя перша(або одна з перших) крадіжка і хоч мене спіймали на гарячому, але те, що хотів, я отримав, до того ж покарання ніякого не було, хто б подумав, що я це роблю свідомо.
Згадаємо ще один випадок - я вже старший, вчуся класі так у сьомому(можливо це було раніше.)
Я пасу корову у старому колгоспі, де вже вкрали більшу частину того, що можна було, себто розпиляли кабіни тракторів, причепи і т.д. В мене вдома потрібно було замінити скло в майстерні, і от проходячи попри стайню,(в якій вже другий десяток років ніякої худоби звісно не тримають.) я помічаю цілісіньку шибку, яку ще дивом ніхто не розбив і не забрав собі. Через кілька хвилин я спокійно приніс її додому. Причому про те можна чи не можна, я в той момент не думав. Я знав, що це потрібно і взяв це.
Порівняємо два випадки: за перший мені було соромно, мені і зараз соромно, коли я це згадую. І не тільки тому, що мене спіймали на гарячому, а й тому, що це була крадіжка того, що мені непотрібне, але чого я захотів. Банальне вдоволення хіті.
Другий - мені за нього не було соромно, бо робив я його не для власного задоволення, а, скажімо, для потреби. Зараз я ніяк до цього не відношуся, просто спогад.
Напрошується висновок- крадіжка для задоволення це недобре, а крадіжка для потреб це добре, або принаймні менше зло, чи зовсім не зло.
Але ж я можу виставити все в такому світлі, що мені той свисток був потрібен, бо без нього в мене б розвинулась депресія і я б хворів, тобто крадучи свисток я рятував себе. Або - крадучи свисток я зменшував шумове навантаження на батьків моїх племінників і цим робив їм добро, тобто це на благо. Все, совість обманута і задоволена.
Отже красти можна? Як хочете. Скажу тільки те, що нас змалку вчать красти і продовжують це робити до кінця нашого існування.
Приклади? Добре,скажімо піратський контент в інтернеті.
Людина старалася - писала книжку, чи там музику, чи фільм знімала, а ви прийшли і скачали собі безплатно. І на тих же торрентах - скачав - стань на роздачу, тобто вкрав сам - дай вкрасти іншому. Наче все справедливо, і свої плюси в цьому є, бо такі люди, як я і ви можете отримати доступ до інформації, коштів на яку у вас немає. Тим більше це безкоштовно, тому у випадку неякісної продукції ви нічого не втрачаєте.
Але як не крути, це все таки крадіжка, але навіть не це.
Зрештою, все повторюється чи не щодня - ксероксний папір з робочого місця, який ми пачками несемо додому, чи щось в цьому роді. Чи в більших мастшабах, наприклад при транспортуванні, скажімо, газу, на підстанціях його відкачують, а щоб був такий же об'єм, в труби нагнітають повітря; замість обладнання встановлюють дешевше і менш якісне, щось там кудись списують і так далі.
Себто в свідомість міцно закарбовується думка про крадіжки і постійну потребу їх робити, настільки, що ми не усвідомлюємо цього. Достатньо відкрити очі, щоб бачити і не мати бажання ще колись на щось дивитися.
Я вже не кажу про викрадення в себе часу, марнуючи його на дурниці; викрадення свого здоров'я і т.д. і т.п. (так, це заїзджено, так це перебільшено, хоча ні, і це дурне, але я все одно про це пишу.)
Якщо нам це так старанно впарюють ,змалечку, то це добре? Напевне ні.
Для чого ж тоді, в наші мізки старанно закладають способи та необхідність красти для потреб, навіть не задоволення, а зважте, для потреб? Для того, щоб ви зробили найпаскуднішу, найгіршу річ, яку тільки можете - вкрали в себе своє життя.
Ось і все. Навіщо? Я не знаю.
Ви навіть вірити мені не можете, бо я займаюсь тим, що краду ваш час, шкода, що я ним не скористаюсь.
Темних вам ночей,панове злодії.
Коментарі
Дописати коментар