dreamучі
(Карна – Ми будемо разом.) Пам’ятаєш, я говорив тобі, що коли заснути в один час і бажано в одному положенні, то ми зустрінемось у сні? Вибач, що це не спрацювало і ми зустрілися наяву. Ти кажеш, що не відчуваєш опори, я ж не відчуваю опору. Ми тут і ми є вже сотні років. Гори поглинули нас, наче вогонь, що спалює сухий хмиз, залишаючи по собі попелясто-червоні жарини. Так жевріли зорі, так світились твої очі, так сходило Сонце, так билося наше серце. Світ провалився крізь небо; під ногами залишалася тільки земна твердь, яка хиталася, немов палуба корабля у шторм. І це була тільки крапля у морі, а моря я ще не бачив; саме настільки я пізнав тебе. Я впізнавав тебе дуже довго, але пройшло не більше хвилини. Ми просто встигли привітатися. І це був не міраж. Коли заплющиш очі, і не залишається більше нічого зайвого, нічого крім світла, твій дім там. Ти – там. У мене зупиняється час, з тебе спад...