аб(с)о(лютне)
( мертвий півень - absolutely vodka ) Навіть не знаю з чого почати, бо стільки всього, що нічого, нічогісінько не змінилось. Знову нічні візії, які все не перевтіляться в щось пристойно-постійне, які застигають, а потім відколюються маленькими шматочками кожної наступної - теперішньої хвилини. А пальці відчувають первісну радість редагуючи текст. (А я граюся фото-тексто-музичними редакторами, попутно пишучи свої лабораторні, але це неважливо) вдих-видих... вдих-видих...вдих. Дивно, але ж можу писати про все на світі, як і ви, як і світ може писати про все, але не хоче, бо не встигає, світ надто зайнятий, я надто зайнятий, бо... Я розгубив усі свої думки, тому - можу зайнятися самоцитуванням, або рефлексіями, або.., - але не можу, не буду, почекаю поки текст виллється, а потім потече чиста вода і кров з молоком. Знайшовши список справ на літо переможно кажу - "десять з десяти" не виконав. Щоправда не все так втрачено, але але але але але але...