мурашиний король

Від твого вибору залежить дуже багато, але зерна, що потрапили у сприятливі умови  завжди проростатимуть. І чим би ти не був - дощем, снігом чи піщаною бурею, ти нестимеш у собі або життя або погибель і не тільки іншим, але й собі. Бо кожне явище має закінчитись так само,  як і початись, бо не буде кінця усім циклічним процесам Землі, допоки існує сама земля і небо висить над нами. А під ногами маємо земну твердь, або водяну гладь.  Неважливо чи то буде зелений килим, чи непрохідні хащі із бетонних коробок, ти все одно приречений знайти або загубити свій шлях. Утриматися від вибору тобі ніхто не дасть. І, навіть, якщо ти просто стоятимеш на місці, то планета продовжить крутитися і ти рухатимешся з нею, не відаючи куди потрапиш. Єдине, що ти помітиш це зміна ландшафту, але все інше, включно з людьми, залишиться те саме. Тільки голод, який щоночі прокидатиметься в тобі, змусить замислитися чому ж ти не можеш насититися, що потрібно тобі, людино, щоб стати щасливою? Тод...

Так і хочеться написати : 21 ПОТРАЧЕНО але я збрешу Привіт. Я Водолій, мені 21. Або: Я Водолій, народжений у рік Півня. Або: я Водолій зачатий у сузір'ї Лева, у 7551 році від створення світу за візантійською чи 5754 за єврейською традицією. І які б світила не осявали мій шлях, морок був непроглядний і тільки рідкісні спалахи свідомості дозволяли побачити стіни своєї пастки. А стіни ті, хоч і обдерті та жахливі, видавалися золотою кліткою райського птаха, бо ким мені бути, як не райським півнем у золоченій клітці? Адже стіни то свої, рідні. І жодна гола правда не зможе їх замінити. Життя проходить під девізом - усе забути. Добре, що є безліч способів, та й сяйво повного місяця дозволяє викликати прихід фантазій, що поволі витіснять реальне життя. Хоча що є реальність, як не чергова суб'єктивна фікція? Ілюзія, про яку вперто розповідають всі, хто хоч трішки просвітився. В тому числі і я. Але я не просвітлювався. Я падав у темряву. А дні минали і більше того я сам мол...