лист до запитання.

"струсни головою і вивільни погляд."

самоцитування хороша річ, якщо виривати слова з контексту.
так, щоб ніхто не розумів. так, щоб не розумів ти сам.
мабуть, пора висипати пісок з вух, а пил з голови.
тільки, як зібратись, щоб не розсипатись? бо наче пазл, наче все ясно, а кілька шматочків десь під килимом, або у шухляді, або взагалі подарував комусь.
задля чого взагалі переставляти словесні конструкції з кута в кут, з аркуша в аркуш?
навчитися відбивати ритм легко.
навчитися його підтримувати важко.
витривалість набувається з часом і тренуваннями.
постійними
непостійний, непостільний, непорядний,  невиспаний.
хотіти стільки всього одночасно ,що більше нічого не хотіти
сіра смуга життя.
а життя то продовжується день за днем, спогади товстішають, як медична картка.
і хто лікар?
хто за це все відповідатиме.
та хіба ми самі
та хіба я сам.
знайомлячись з новими людьми, поспішаєш викинути старих на смітник, звільняючи простір для новизни.
але все циклічне.
знову ті самі розмови.
з переставленими словесними конструкторами.
без інструкторів, без інструкцій.
відчуваю себе не собою.
мені потрібен дім.
дах над головою
такий, щоб не їхав і не протікав.
не інакше.