ти-ша

-

Кожному треба виговоритися.

Тому хтось не замовкає ніколи, декого прориває під тиском слів, а дехто мовчить до скону, а потім завиває привидом на горищі, бо так і не встиг.


Просто говорити до когось або до чогось недостатньо. Саме тому більшість і не може вимовити все що хотіли, бо вони ще не осягнули необхідних умов успішного виконання цього обов'язку перед життям.


Спершу слід знайти правильну людину. Втомлені тривалим пошуком люди намагаються виговоритися першому стрічному. І це іноді працює.


Глобальна мережа відкрила перед нами можливість розмови із цілим світом, тобто із порожнечею, яка поглинає нас всіх. Ми докладаємо все більше зусиль, щоб дати їй все більше інформації, щоб таки підтвердити своє існування, але діалогу не виходить. І це теж іноді працює.


Однак мені до болю необхідна правильна людина, але я не маю що їй сказати, навіть якщо давно знайшов її. Десь там я розумію, що насправді щоб виговоритися потрібно спершу вислухати. А далі промовчати...

...

...

...

Але я так не вмію.

Тому мене прориває потоком слів, як стару бочку із дощівкою. З мене витікає вода з домішками іржі та мастила, а я намагаюся контролювати цей процес - стримати хвилі води, чи хоча б приховати своє зніяковіння. Та це неможливо, тож я просто чекатиму до тих пір поки вода не закінчиться.


Ніхто так і не дізнається, що буде після цього. Мабуть настане тиша.

Але поки що говори.


16.11.2018 01:06

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

рух

-
Поки ти молодий, то ростеш куди вітер віє, а твій стовбур достатньо гнучкий аби не зламатися. Можливо надто сильна негода просто вирве тебе з коренем і на цьому все закінчиться. Але поступово досвід дозволяє краще пристосуватися до зовнішніх умов і ти починаєш шалено пнутися вгору та водночас відрощувати масивне коріння. Ти ще не знаєш, що це твої кайдани і ти тепер належатимеш своєму місцю до скону. Зате вітер не такий страшний - тільки блискавиця або інші люди можуть тебе пошкодити. Осінь закінчується, а вночі ти бачиш тільки мандрівки, які ще пахнуть пилюкою і літом. Ти витрушуєш із кишень жарини спогадів і намагаєшся чи то роздмухати з них вогонь, чи то обережно зсипати їх назад так, щоб не розвіяло вітром. Та це не рятує тебе ні від страху, ні від всього іншого, а що є страх, як не все що ховається за межею зони комфорту? Колись здавалося що зона комфорту це така затишна бульбашка, що оточує тебе та не дає розбитися об скелі реальності. Але насправді ти амеба - примітивний та безз...
Докладніше

tran[s]cripts

-
У сучасному світі, переповненому транспортом та засобами зв'язку, в кожного з нас є набагато більші можливості для знайомства на один день. Це і випадкові попутники, з якими ми починаємо бесіду від нудьги; і друзі друзів, яких ми раніше не знали; і навіть несподівані люди із кав’ярень, книгарень, барів чи просто з вулиці. Такі собі одноразові "паперові" люди, можливо, приємні на дотик, але після "використання" ми просто їх залишаємо там де й знайшли. Зазвичай, ці незнайомці видаються нам чудовими, тому ми записуємо їхні адреси, контакти та іншу інформацію для того щоб ніколи більше не зустрітися з ними. Ми роками можемо зберігати номер у телефонній книзі, щоб якось натрапити на нього і довго згадувати хто це, а потім вигукнути - ага, я зрозумів хто! Не знаю чому так відбувається, принаймні зі мною. Але припускаю, що у всьому винне людське сприйняття. Ми просто боїмося розчаруватися, коли познайомимося з кимось ближче. Або доля не дає нас другого ш...
Докладніше

лист до запитання.

-
"струсни головою і вивільни погляд." самоцитування хороша річ, якщо виривати слова з контексту. так, щоб ніхто не розумів. так, щоб не розумів ти сам. мабуть, пора висипати пісок з вух, а пил з голови. тільки, як зібратись, щоб не розсипатись? бо наче пазл, наче все ясно, а кілька шматочків десь під килимом, або у шухляді, або взагалі подарував комусь. задля чого взагалі переставляти словесні конструкції з кута в кут, з аркуша в аркуш? навчитися відбивати ритм легко. навчитися його підтримувати важко. витривалість набувається з часом і тренуваннями. постійними непостійний, непостільний, непорядний,  невиспаний. хотіти стільки всього одночасно ,що більше нічого не хотіти сіра смуга життя. а життя то продовжується день за днем, спогади товстішають, як медична картка. і хто лікар? хто за це все відповідатиме. та хіба ми самі та хіба я сам. знайомлячись з новими людьми, поспішаєш викинути старих на смітник, звільняючи простір для новизни. але все циклічне. зн...
Докладніше