ні,яке?

- серпня 10, 2012

Кілометри снів та суму навіяних поїздами.
Кілометри нудьги та спеки в задушливих автобусах.
Будь-який вид транспорту приваблює наче доза наркомана, але водночас викликає спротив і нудоту.
Перші спроби автостопу.
Повернення.
Буденність.Буденність.Буде...
Втома, що накочується хвилями з домішками апатії, гіркоти, відчаю, нудьги, агресії, нудоти.
Сірість.
Лінь.
Злість.
Замикання у своїй маленькій комірчині самообмеження і сердите гарчання на всіх, хто намагається втрутитися в простір.
Нестерпне бажання вирватися в суміші з бажанням хоча б відірватись від крісла.
Зникнути взагалі.
Зробити щось гарне.
Писати гарну музику і сумні вірші.
Бути в обіймах.
"Мати лише одну амбіцію спати в теплі."
Бажання мати щось окрім бажань.
Мати час.
Буденність.Буденність.День...
Затим ще і ще.
Повільне опускання на дно ями, з якої ти вдаєш-що-ніби-то-виповзав.
Змахи руками, як в нетренованого плавця.
За течією, потім проти, потім болото, болото, лото...
Сни, які зливаються в один кошмар завдовжи ціле життя.
Не знаю, наскільки цитата, а наскільки вже ні.
Копання в собі, як курка, що гребе землю, в пошуках черв'яка для свого вічноголодного черева.
Знаходження лише іржавих викруток під прогнилою підлогою, яку ти зриваєш в надії поміняти, в надії змінити все.
Невпевненість з невизначеністю.
Напередвизначеністю, напередбаченістю, з передбаченнями щасливого майбутнього від інших.
З планів на завтра - прокинутись.
З планів на сьогодні - заснути.
З планів на все інше - не мати ніяких планів.
Завести щоденник невиконаних справ.
Завести будильник, і наперекір йому прокинутись вночі і почати, не як завжди, завжди, зажди...
Постійно наражатися на удар струмом. Образа, чи вид підзарядки?
Побачимо.
Тільки що?
З того.
Завтра.
Настане.